Типи фасадних штукатурок – зовнішні тонкошарові штукатурки

Після нанесення на фасад тонкошарові штукатурки фактично не відрізнити, незалежно від їхнього виду. Однак ця подібність є лише візуальною.

Відмінності між штукатурками

Тонкошарові штукатурки відрізняються за багатьма характеристиками. Відмінності виявляються вже на етапі вибору й нанесення. Залежно від ступеня паропроникності, одні штукатурки можна використовувати як на мінеральну вату, так і на пінопласт, інші – лише на пінопласт. Вони можуть потребувати фарбування або ж обходитися без нього (їхнє нанесення є завершальним етапом робіт). Пізніше, під час експлуатації, демонструють різну стійкість до забруднень, лишайників та грибка (плісняви). Тому рішення, яку штукатурку вибрати, не може випливати лише з ціни та доступної колористики.

Відмінності між штукатурками залежать головно від того, яка в них зв’язувальна речовина. Проте пам'ятаймо, що акрилова штукатурка одного виробника ніколи не буде ідентичною такому ж виробу іншої марки. Кількість і якість зв'язувального матеріалу відрізняються, як і пігменти, що відповідають за колір. До того ж їх ще й модифіковано різноманітними добавками. Тим не менш, кожен вид тонкошарової фасадної штукатурки має певні характерні особливості.

Тип штукатурки для застосування залежить насамперед від того, утеплено стіни пінопластом чи мінеральною ватою.

Властивості штукатурок

Мінеральні штукатурки як зв'язувальну речовину містять цемент і вапно, як і звичайні товстошарові штукатурки. Для них характерна висока паропроникність (малий дифузійний опір), тому їх можна застосовувати як на пінопласт, так і на мінеральну вату. Мають лужну реакцію, тому стійкі до водоростей і грибків. Не мають електростатичних властивостей, завдяки чому демонструють хорошу стійкість до забруднень і пилу. Проте найчастіше мінеральну штукатурку фарбують, отож стійкість до бруду та біологічних загроз у підсумку визначає тип фарби. Варто відразу зауважити, що фарбування– це не лише додаткова вартість фарби та роботи. Обов’язковою також є технологічна перерва для висихання штукатурки. Якщо плануємо наносити акрилову фарбу, тобто з низькою паропроникністю, потрібно зачекати не менше ніж 3 тижні, а якщо паропроникну силікатну фарбу – 3-5 днів.

Для способу виконання важливо також і те, що мінеральні штукатурки випускають у формі сухої суміші для змішування з водою. Вода повинна бути чистою, її не слід додавати більше, ніж рекомендує виробник. Надмірно розріджена штукатурка втрачає міцність й адгезію, а її структура стає більш пористою.

Акрилові штукатурки – вироби на основі синтетичних (акрилових) смол з різноманітними добавками. Основним обмеженням у застосуванні є низька паропроникність, що робить їх непридатними для систем утеплення на основі мінеральної вати. Штукатурки характеризуються високою еластичністю та стійкістю до механічних пошкоджень. Завдяки електростатичним властивостям та майже нейтральному рН вони менш стійкі до бруду і більш сприйнятливі до атак з боку лишайників і грибків. При цьому акрилові штукатурки мають дуже низьку абсорбуючу здатність, їх можна очищувати мийкою високого тиску.

З погляду інвестора і виконавця важливо, що більшість акрилових штукатурок можна тонувати, а палітра кольорів просто неймовірна. У системі Foveo Tech їх налічують аж 240.

Продаються у відрах у вигляді пастоподібної маси. Перед застосуванням їх достатньо ретельно перемішати.

Силікатні або кременисті штукатурки виготовляють на основі калійного скла з добавкою синтетичних смол. Їм властива надзвичайно висока паропроникність, тому вони підходять не лише для пінопласту, а й для мінеральної вати. Дуже міцно з’єднуються з основою, тобто шаром клею, внаслідок хімічної реакції. Вони доволі стійкі до забруднень і дуже стійкі до біологічної корозії, тобто лишайників і грибків. Це пов'язано з їхньою сильнолужною реакцією. Тому їх рекомендовано для будинків на лісових ділянках і поблизу водойм. Більшість штукатурок можна тонувати, хоча палітра кольорів дещо менша, ніж в акрилових виробів. При нанесенні вимагають досить високої температури – не менше ніж 10°С, але не більше за 25°С – та вологості повітря до 80%. Низькі температури збільшують час висихання й унеможливлюють належне зв’язування штукатурки з основою.

Продаються у вигляді готової маси, яку достатньо перемішати перед використанням.

Силіконові штукатурки – полімерні вироби на основі синтетичних смол, подібні до акрилових, проте істотно відрізняються від них. По-перше, вони паропроникні, а це означає, що їх можна застосовувати і на мінеральну вату. Для них характерна низька абсорбуюча здатність, поєднана зі стійкістю до забруднень. Як наслідок, вони мають властивість так званого самоочищення – у місцях, які потрапляють під дощ, вода змиває бруд. Звісно, на такий ефект не варто розраховувати там, куди дощ не потрапляє, як-от під широкими звисами даху. Але навіть там миття фасаду не буде складним завданням. На етапі виготовлення до штукатурок додають протигрибкові засоби, що забезпечує високу стійкість до біологічної корозії. Доступні в багатьох кольорах, як й акрилові. Продаються у відрах у вигляді готової штукатурної маси. 

Це універсальні вироби з прекрасними параметрами. Проте вони найдорожчі з усіх тонкошарових штукатурок.

Мозаїчні штукатурки мають як зв’язувальну речовину акрилові смоли, але містять різнокольорову, зернисту мармурову крихту. Помітні кольорові зерна забезпечують декоративний ефект, високу стійкість до механічних впливів та дозволяють мити і протирати штукатурку, не боячись пошкодити її. Вони також містять добавки, що запобігають розвитку грибків. Завдяки цим особливостям їх охоче використовують для оздоблення фундаментних цоколів, а також для декоративного обрамлення вікон, русту і карнизів. Їх також застосовують в інтер'єрах, у місцях, що зазнають пошкодження і забруднення, як-от сходові клітки. Пропонують у десятках кольорів.

Галерея: