Найпоширеніші помилки при утепленні будинку (частина четверта)

Утеплення стін мінеральною ватою чи пінопластом відбувається дуже схоже. Проте ці матеріали досить різні. Саме їхні відмінності спричиняють специфічні помилки при утепленні ватою.

Занадто низька паропроникність

Через перегородку проникає частина повітря, що циркулює в будівлі, а таке повітря завжди містить водяну пару. Газообмін через перегородки занадто малий, щоб замінити хорошу вентиляцію. Але достатній, щоб завдати серйозної шкоди, якщо водяна пара буде конденсуватися десь усередині стіни. Адже, незважаючи на поширене уявлення про необхідність «дихання стін», по суті, річ не в тім, проникає водяної пари багато чи мало, а в тому, чи конденсується вона в перегородці. Тут полягає основна різниця між пінопластом і мінеральною ватою. Пінопласт є досить ефективним бар'єром для проникання повітря і водяної пари (має великий дифузійний опір), а от через вату вона проникає майже безперешкодно. Саме тому на пінопласт можна наносити акрилову штукатурку і застосовувати акрилові фарби з низькою паропроникністю – до цих зовнішніх шарів потрапляє і так дуже мало водяної пари. Навпаки, вату слід покривати штукатурками і фарбами, які дозволяють вільне проникнення водяної пари: мінеральними, силікатними, силіконовими. Інакше водяна пара почне конденсуватися всередині шару вати, стикаючись із бар'єром у вигляді штукатурки або фарби. З часом це призведе до вологості стін, зниження теплоізоляційних властивостей, відшарування штукатурки і фарби.

Намокання вати

Мінеральну вату слід обов’язково берегти від намокання протягом зберігання та монтажу на стінах. Тому навіть невідкриті, обтягнуті плівкою пачки треба додатково накривати, а утеплення стін розпочинати тільки після виконання дахового покриття і водостоків. У разі дощу фасади слід додатково захищати плівкою. Вата, навіть з добавками для зменшення поглинання води (гідрофобізована), вбирає вологи більше, ніж пінопласт. Намоклій ваті потрібен тривалий час, щоб висохнути. Крім того, мокра вата не придатна як основа під армований клейовий шар із втопленою сіткою. Навіть після виконання цього шару необхідно захищати фасад від дощу, тому що на мокрий шар клейового розчину не можна наносити тонкошарову штукатурку.

Занадто слабке кріплення

Для утеплення двошарових стін використовують тверді види кам’яної (базальтової) вати. Цей матеріал набагато жорсткіший і механічно стійкіший, аніж вата м'яких сортів, його широко використовують для утеплення крокв і наповнення скелетних стін. Однак це має й інший бік: вата, призначена під тонкошарові штукатурки для фасадів, має в декілька разів більшу вагу, ніж пінопласт або вата м'яких сортів. Зазвичай вона перевищує 100 кг/м³, тоді як фасадного пінопласту – 10-15 кг/м³. Це означає, що вата вимагає набагато соліднішого кріплення на стінах. Механічні з’єднувачі розміщують густіше, використовують дюбелі з металевими стержнями. Спосіб приклеювання і дюбелювання повинен визначати проектувальник.