Колір завжди присутній в архітектурі. Він є невід'ємною частиною як будівельних матеріалів, так і світла, яке на них потрапляє. Присутній на плоских поверхнях й об’ємних конструкціях, допомагає організувати простір, підсилює сприйняття архітектурних рішень.
Колір є розпізнавальним знаком і засобом комунікації. Якби не існувало барв, архітектура не мала б своєї справжньої сутності, не тільки тому, що колір надає їй позитивну естетичну цінність, а й через його практичну роль: інформаційну, декоративну і, нарешті, сильний вплив на людську психіку.
ФУНКЦІЇ ТА СПРИЙНЯТТЯ КОЛЬОРУ
Колір в архітектурі є важливим елементом, що впливає на сприйняття будівлі, підкреслює її функціонально-ужиткове призначення і є вирішальним для естетичної цінності композиції. Відмінності трьох фундаментальних параметрів кольору – відтінку, яскравості й насиченості – дозволяють розрізнити та ідентифікувати певний елемент, а також визначити його розташування в просторі.
ПАРАМЕТРИ КОЛЬОРУ ТА ЇХНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
- Відтінок – різниця у сприйманні відтінків є результатом різних довжин хвиль видимого світла: від найдовших червоних до найкоротших фіолетових. У спектрі світла між червоним та фіолетовим розрізняють також такі відтінки: оранжевий, жовтий, зелений і синій. Усі градації кольору – від найнасиченішого до білого, сірого або чорного – мають той самий відтінок. Основною просторовою організацією колірних відтінків є колірне коло. У багатьох мовах світу існує одинадцять основних назв кольорів. Це хроматичні кольори (червоний, зелений, жовтий, синій, коричневий, оранжевий, рожевий і фіолетовий), а також ахроматичні (білий, чорний і сірий).
- Яскравість – визначена в діапазоні від 0 (чорний) до 100 (білий) – означає кількість світла, відбитого від поверхні певного кольору порівняно з кількістю світла, відбитого від білої поверхні. Різні відтінки мають так звану власну яскравість; жовтий є кольором з найбільшою яскравістю, середні значення мають червоний і зелений, а найменша яскравість притаманна синьому. Яскравість змінюється, коли змінюється джерело, напрямок чи відстань від світла, а кожен колір може здаватися світлішим або темнішим залежно від середовища.
- Насиченість – інтенсивність, хроматичність визначає положення певного кольорового відтінка між полюсом чистого кольору з максимальною насиченістю і сірими тонами. Кольори з високою насиченістю – сильні, інтенсивні, привертають увагу; з низькою насиченістю – наближені до сірого і мають нейтральний характер.
РОДИНИ КОЛЬОРІВ
- Чисті кольори – кольори з високою насиченістю і яскравістю, яка відповідає так званому властивому відтінку; оскільки ці барви найбільше притягують увагу, їх резервують переважно для відносно невеликих поверхонь
- Пастельні кольори – яскраві кольори з високою насиченістю, їх часто обирають для оздоблення фасаду
- Світлі кольори – яскраві кольори з низькою насиченістю, приглушені, їх часто обирають для оформлення фасаду
- Темні кольори – темні кольори із середньою або низькою насиченістю
- Багаті кольори – темні кольори з високою насиченістю
Колір істотно впливає на те, яке враження складеться від композиції – позитивне чи негативне. Завданням кольору як еквівалентного формі засобу вираження є підсилення і доповнення форми будинку через артикуляцію окремих елементів його структури. Різноманітні комбінації кольорів дозволяють виділити форму, підкреслити її ритм та поділ, зробити акцент на важливих елементах композиції, оптично об’єднати або розділити структури і навіть візуально змінити пропорції. Колір може також виступати у вигляді орнаменту або малюнка, що оздоблює фасад. Колористика будинку повинна, окрім функціональних та естетичних функцій, викликати певні емоції. Її метою є привернення уваги до конкретних елементів конструкції або декору, а також забезпечення відповідних психічних стимулів – передовсім таких, які сприятимуть доброму самопочуттю та відчуттю естетичного задоволення.
ФУНКЦІЇ КОЛЬОРУ В АРХІТЕКТУРІ
- Утилітарні (функціонально-ужиткові) – колористичні коди – колористичні стандарти, орієнтація у просторі, інформація, захист від впливу атмосферних факторів.
- Декоративні – естетичні, колір оздоблювальний, нанесений, орнаментика, малюнок, створення настрою, вплив на психіку.
- Акцентувальні або камуфлювальні – підслення/приховування, підкреслення/маскування.
- Символічні – культурні традиції, релігійні й історичні зв’язки.
Колір в архітектурі має матеріальний характер і залежить від форми та тла. Його сприйняття у просторі залежить від елемента, на якоому його розміщено (як-от фасад, дах, обрамлення вікон, карниз), фактури поверхні, її положення та розміру, освітлення й оточення. Кінцевий колористичний ефект у зовнішньому середовищі залежить від багатьох факторів: власне кольору, сусідніх барв, забарвлення тла, джерел світла, а також індивідуальних особливостей спостерігача.
КОЛІР В АРХІТЕКТУРІ
- власний колір матеріалу – кольори натуральних матеріалів, як-от камінь, деревина, глина чи керамічні вироби (наприклад, цегла), металу, колір штучних матеріалів, наприклад пластику, скла.
- пігментний, нанесений колір – штукатурки і фасадні фарби.
- колір освітлення – медіафасади – кольорове освітлення фасадів за допомогою світлодіодів RGB Led.
Незважаючи на індивідуальні відмінності у сприйманні кольору, існують певні загальні, спільні для всіх людей реакції. Кольори можуть оптично наближувати або віддаляти, розпорошувати увагу або фокусувати, створювати враження холодних або теплих. Вони можуть здаватися легкими або важкими і, таким чином, поліпшувати настрій або пригнічувати. Це дає змогу свідомо використовувати оптичні враження в колористичному дизайні.
УМОВНИЙ ВПЛИВ КОЛЬОРІВ НА ЛЮДИНУ