Акрилова і силіконова штукатурка – з'ясуйте основні відмінності

Основна відмінність між акриловою та силіконовою штукатуркою

Найважливіша відмінність – це ступінь паропроникності, або так званий дифузійний опір. Акрилові штукатурки становлять щільний бар'єр для проникнення водяної пари (мають високий дифузійний опір), тоді як силіконові є паропроникними. У результаті акрилові штукатурки не підходять для систем утеплення на основі мінеральної вати, а от силіконові можна використовувати як для вати, так і для пінопласту. Акрилові не підходять і як фінішний шар на одношарових стінах з газобетону і порожнистої цегли, де тонкошарову штукатурку часом наносять як фінішне оздоблювальне покриття на шар традиційної цементно-вапняної штукатурки. Їх не слід використовувати для реновації вологих стін, оскільки вони перешкоджають випаровуванню води. Варто додати, що це стосується й акрилових фасадних фарб.

Цими обмеженнями не можна легковажити, оскільки результатом може бути збільшення вологості теплоізоляційного матеріалу, розвиток грибка та відставання штукатурки від фасаду. Проблема пов'язана з тим, що водяна пара у складі повітря завжди проникає в зовнішні стіни, найінтенсивніше – в період опалювального сезону, коли різниця температур між вулицею і приміщенням велика. Однак, усупереч поширеному переконанню про необхідність так званого «дихання» стін, питання не в тому, щоб водяної пари проникало якомога більше. Проблемною є ситуація, коли пара входить у стіну з боку приміщення, але не може з неї вийти. У результаті її концентрація підвищується і призводить до конденсації. Наочним прикладом може служити теплоізоляція, покрита тонкошаровою штукатуркою. Якщо це мінеральна вата, яка має незначний дифузійний опір, то наступні шари, тобто армований клейовий розчин, тонкошарова штукатурка і, можливо, фарба повинні бути паропроникними. Це мінеральні, силіконові та силікатні штукатурки. Водяна пара проходить через мінеральну вату і далі без перешкод. Що станеться, якщо покрити вату щільною акриловою штукатуркою? Пара проникне у вату, але не зможе вийти з неї, заблокована штукатуркою. Результатом стане зволоження теплоізоляції, оскільки пара почне конденсуватися (температура під штукатурним шаром низька, близька до температури навколишнього середовища). Волога вата дедалі більше втрачає свої теплоізоляційні властивості; виникають умови, сприятливі для розвитку грибка.

При  застосуванні систем утеплення з пінопластом проблеми паропроникності зазвичай не існує, і тут акрилова штукатурка цілком підійде. Просто сам пінопласт має високий дифузійний опір, і лише невелика кількість водяної пари здатна проникнути крізь нього аж до штукатурки. Проте ми пишемо «зазвичай», тому що в окремих ситуаціях, скажімо, у разі утеплення стін з газобетону тонким шаром пінополістиролу (5 см), усе ж може дійти до конденсації вологи під штукатуркою. Тому в нетипових, складних ситуаціях фахівець повинен зробити розрахунки температури та вологості для стін до і після утеплення.

Інші відмінності між акриловими і силіконовими штукатурками

Інші відмінності між акриловими і силіконовими штукатурками не мають принципового значення. Силіконова штукатурка є набагато стійкішою до бруду, а потрапляючи під дощ, вона автоматично промивається (так званий ефект самоочищення). Тому силіконова штукатурка, безумовно, є кращим вибором у місцях з високою забрудненістю повітря, поблизу жвавих автострад тощо. Акрилову штукатурку також можна мити, наприклад, мийкою під тиском, хоча на вищих поверхах це непросте завдання.

Силіконові штукатуркиСиліконові штукатуркиСиліконова штукатурка TN 30Дивитися більше також дуже стійкі до розвитку лишайників і грибка (плісняви) – почасти завдяки утрудненій адгезії будь-яких забруднень до їхньої поверхні, почасти завдяки добавці так званих біоцидів – протигрибкових речовин. Перевага слабшає, якщо порівнювати з акриловими штукатурками, теж збагаченими такими засобами.

А що ж робить акрилові й силіконові штукатурки схожими? Передусім висока водостійкість і доступність у багатій палітрі кольорів.